| всередині я танцюю... |
[листопад. 5-е, 2009|10:11 pm] |
|
сидіти вдома гарне діло, єдина проблема, що коли виходиш, то дуже гальмуєш. я переселилася в чудовий кіношний світ. надіюся він стане ще й книжковим! сьогодні зрозуміла, що і години на свободі, але в правильному місці достатньо, щоб вдихнути свіжого повітря і посміхатися самій до себе до кінця дня і ще пів ночі. |
|
|
| гепа |
[жовтень. 20-е, 2009|03:57 pm] |
|
я прийшла додому і вирішила поприбирати в шухляді, всілася на гепу, де в кишенці був ipod. він помер( і тепер я не можу слухати 2 свої пісні( дурна гепа, дурна голова... |
|
|
| I'm a heartbreaker |
[жовтень. 20-е, 2009|12:47 am] |
|
чудово думати, що тобі відключили нет і виявити, що таки не відключили. чудово гуляти і в неділю! круто бути в коко джамбі(банді), полюбити двох гарних людей на фотці і проспорити ту шоколадку з заднього сидіння(що ще не відомо). круто коли годинник голосно тікає, коли міліціонер хвилюється за тебе, коли до тебе стукають у вікно і світить на тебе ліхтариком, посміхається і питає, чи все ок, так, на жестах, а ти йому махаєш рукою, типу, привіт) і коли інший міліціонер зупиняє, і так кумедно безпаливно нахиляється, щоб понюхати, чи раптом ти не пила. круто, коли хтось чекає на тебе в худграфі. а може ще десь... |
|
|
| (без теми) |
[жовтень. 16-е, 2009|04:54 pm] |
|
вся справа у тому, яку людину я зможу витримати біля себе безпомічною. |
|
|
| мило№2 |
[жовтень. 15-е, 2009|02:30 pm] |
|
|
|
|
| мило) |
[жовтень. 14-е, 2009|10:57 pm] |
|
|
|
|
| все та ж Лілі Марлен |
[жовтень. 13-е, 2009|05:32 pm] |
Що вона потім робила, куди пішла,
з хусткою в рукаві й каблучкою на мізинці,
коли її темне вікно роз’їдала імла,
як іржа роз’їдає старі есмінці?
Курила бельгійський тютюн,
міцніший, ніж зазвичай.
Сварилася з поліцейськими – п’яна і грізна.
Любила сухе вино, пила у фаст-фудах чай –
індійський, мов океан,
чорний, як власна білизна.
Й пила за те, що ніхто не зможе її знайти,
за те, що проймається спокоєм
душі золота матерія.
Лежала на теплому спальнику –
оголена, мов дроти,
тиха, наче вода, сонна, ніби артерія.
Що по ній залишилось? Якісь борги,
які я поволі сплачував, книги і мапи,
якісь випадкові друзі, якісь вороги,
яких я насправді не знав,
хоч насправді мав би.
Лишилися речі в її шухляді, ніби в журбі,
календарик із її місячними,
щоби я не міг помилитись.
Лишилась бритва, яку я врешті забрав собі,
і завжди різав обличчя,
намагаючись поголитись. |
|
|
| моя Лілі Марлен |
[жовтень. 12-е, 2009|12:31 am] |
Жінки
- Розкажи мені про свою подружку, про цю, нову,
з якою ти зараз живеш. Що там зараз між вами?
- Між нами зараз повітря. Я з нею просто живу,
так як діти живуть зі своїми страхами.
Це ось те, що між нами - її химерний маршрут,
яблука і вино, усе це її протестанство,
одяг, який вона носить у торбі, мов парашут,
і колір її волосся,
...................який вона змінює,
................................як змінюють громадянство.
Вона постійно зникає, у неї свої ключі.
Вертається й засинає в тиші густій і свинцевій.
І я нажахано слухаю, як іноді уночі
серце її спиняється, наче трамвай на кінцевій.
Вона зупиняє час, що вперто кудись іде,
подзенькуючи при ході порцеляновим передзвоном.
Тоді вона підстригає своє волосся руде,
як підстригають траву, доглядаючи за газоном.
Вона це якось поєднує, мовби згортає сувій,
і тоді я теж помічаю, бачу так ясно й близько
і це життя, що тече, мов туш у неї з-під вій,
і смерть, яка відступає, наче розбите військо.
Виймає мені з долоні гострі скалки жалю,
торкається мого тіла, ніби важкого ужинку.
Ось саме тому я її і люблю,
як тільки жінка може любити жінку.
C.ЖАДАН |
|
|
| несподіваний вихідний... |
[жовтень. 10-е, 2009|12:45 pm] |
|
...а вже майже перша і розмитий план на майбутнє). десь в голові лунає:"лише б не напсувати", але знаю, що напсую і день змажеться і розпливеться... безсенсові волочіння вулицями з заїздами на "каву". мені не можна давати несподіваних вихідних, бо я відчуваю ще більшу гіркоту від невиправдано витраченого часу ніж зазвичай. а що я хтіла б робити? як завжди не те, не те... |
|
|
| я, чай та Одрі) |
[жовтень. 8-е, 2009|05:02 pm] |
|
вперше за останні 2(чи може вже3?) тижні настрій в мене кепський. можливо тому, що сьогодні все трішечки не так) ще й розлила чай на пику Одрі Тоту. не знаю кого з них мені більше шкода... сьогодні зобов"язалася виконати програму максимум і можливо навіть більше. одинокий перегляд фільму було б саме те... а поки що запишу собі деяку музику під ображеним оглядом Одрі. ну вибач, зараз витру... |
|
|
| радіоспогад) |
[жовтень. 7-е, 2009|05:37 pm] |
..Я выходил вечером на улицу... уже давно не горели фонари,
И лишь маленькие ночные бабочки были моими одинокими спутницами...
...вчера ты ушла от меня... А зачем?.. Ведь дело даже не в том,
Что теперь мне некому варить борщ или стирать джинсы,
А дело в... чувствах!.. Ведь люди встречаются не случайно!..
Ведь любовь нам послана с неба!
...но ты ушла от меня, и теперь я иду в... никуда! И вот я иду,
И какие-то самые некрасивые мысли лезут ко мне в голову...
Ведь это же беда! Что я теперь буду делать без тебя?..
А ты без меня - разве ты найдешь такого?! ‹птель!
Шел, шел... И вдруг я услышал какой-то звук... ..из тумана
Он нарастал и все больше прояснялся... ..Я понял - это автомобиль.
Возможно, ГАЗ или иномарка... Нет! Шашечки на дверях мне сказали,
Что это такси! Точно, это ГАЗ!! Шеф! Два счетчика! ШЕФ!
ДВА СЧЕТЧИКА! |
|
|
| левый марш (матросам) |
[вересень. 25-е, 2009|04:12 pm] |
в голові "срібний вік" російської літератури. він заселився туди і розтавляє там свої речі, викидаючи мої... "...ЛЕВОЙ! ЛЕВОЙ! ЛЕВОЙ!"
Послушайте!
Послушайте!
Ведь, если звезды зажигают —
значит — это кому-нибудь нужно?
Значит — кто-то хочет, чтобы они были?
Значит — кто-то называет эти плевочки жемчужиной?
И, надрываясь
в метелях полуденной пыли,
врывается к Богу,
боится, что опоздал,
плачет,
целует ему жилистую руку,
просит —
чтоб обязательно была звезда! —
клянется —
не перенесет эту беззвездную муку!
А после
ходит тревожный,
но спокойный наружно.
Говорит кому-то:
«Ведь теперь тебе ничего?
Не страшно?
Да?!»
Послушайте!
Ведь, если звезды
зажигают —
значит — это кому-нибудь нужно?
Значит — это необходимо,
чтобы каждый вечер
над крышами
загоралась хоть одна звезда?!
1914 Владимир Маяковский |
|
|
| (без теми) |
[вересень. 23-є, 2009|08:26 pm] |
|
а ще я захворіла! знаю, що буквально на один вечір, але захворіла! стільки дурної радості, стільки Єсеніна, меду, малини і дечого поміцніше!) я така спокійна, думаю, що я жінка і кажу собі - можливо і таке спокійне щастя для тебе, ти зможеш, зціпиш зуби, але і без свого шматка жіночої радості не залишишся... та іноді десь в горлі клекоче і захлинається те, що я собі не дозволяю, ті натяки на можливість набагато цікавішої і бурхливішої долі... мої щоки горять, розум мій лихоманить - я щаслива, безсумнівно! |
|
|
| золотая голова |
[вересень. 23-є, 2009|08:11 pm] |
Пускай ты выпита другим,
Но мне осталось, мне осталось
Твоих волос стеклянный дым
И глаз осенняя усталость.
О возраст осени! Он мне
Дороже юности и лета.
Ты стала нравиться вдвойне
Воображению поэта.
Я сердцем никогда не лгу,
И потому на голос чванства
Бестрепетно сказать могу,
Что я прощаюсь с хулиганством.
Пора расстаться с озорной
И непокорною отвагой.
Уж сердце напилось иной,
Кровь отрезвляющею брагой.
И мне в окошко постучал
Сентябрь багряной веткой ивы,
Чтоб я готов был и встречал
Его приход неприхотливый.
Теперь со многим я мирюсь
Без принужденья, без утраты.
Иною кажется мне Русь,
Иными - кладбища и хаты.
Прозрачно я смотрю вокруг
И вижу, там ли, здесь ли, где-то ль,
Что ты одна, сестра и друг,
Могла быть спутницей поэта.
Что я одной тебе бы мог,
Воспитываясь в постоянстве,
Пропеть о сумерках дорог
И уходящем хулиганстве.
С.Есенин |
|
|
| ЩО СКАЖЕ АНЯ (мадам і shinigamekiller присвячується) |
[вересень. 20-е, 2009|02:47 pm] |
|
те що ви наробили заслуговує окремого посту. я дуже повеселилася. найбільше з того, що Міша ніяк не зміг зрозуміти тонких натяків, що Саша не мадам) дивні ви хлопці створіння, дивні і прекрасні) |
|
|
| рецепт сімейного щастя |
[вересень. 18-е, 2009|11:21 pm] |
| [ | Настрій |
| |  bouncy | ] |
якщо хочете "весело і дружньо" провести вечір п"ятниці, якого ви чекали весь тиждень, то вилийте йому за вечерею пів келиха вина на голову, тоді він вже напевно виллє вам на футболку (певно подумає, що з вашою зачіскою вино може дати непередбачувану хімічну реакцію) повний келих... |
|
|
| спорту бій) |
[вересень. 18-е, 2009|04:32 pm] |
| [ | Настрій |
| | bouncy | ] |
а я візьму і не піду сьогодні на спорт. і хай хтось спробує мене зупинити, я зупинюся і не піду) не піду і влаштую собі свято. я безсоромно ляжу в ліжко, візьму чашку з чаєм, а краще 2) і доб"ю сьогодні Гришківця, з головою поринувши в депресію, а потім візьму і почну читати щось інше і винирнувши з депресії поїду гуляти. і гулятиму 3 дні! і ще одне. до М. Я дуже, дуже, ти не уявляєш як сильно хочу до тебе приїхати. бо в тебе завжди настільки добре, наскільки ж далеко) |
|
|
![[info]](http://l-stat.livejournal.com/img/userinfo.gif){kind=small}
an_nut_kin